Питання та відповіді класифікації професій

Наше підприємство радіотехнічної промисловості потребує введення професії з підготовки, організації і контролю виробництва. Чи відповідатиме нормам КП професійна назва роботи “Радіотехнік-конструктор-технолог”?

1. У КП містяться професійні назви робіт : “Радіотехнік” (код КП 7243), “Конструктор (інші галузі інженерної справи)”(код КП 2149.2), “Технолог” (код КП 3119). Ці професійні назви віднесено до професійних угруповань КП – “Кваліфіковані робітники з інструментом”, “Професіонали” та “Фахівці” відповідно, якими передбачено різні освітньо-кваліфікаційні вимоги та ступінь відповідальності. Так, за загальноприйнятими підходами :

- “Технолог” – це працівник, який на певному напрямі роботи самостійно розробляє певні технологічні процеси, визначає стадії виробництва; для цієї роботи рівень знань та умінь не може бути нижчим за “бакалавра” (на первинній посаді);
-“Конструктор” – це працівник, який розроблює проекти виробів, проводить патентні дослідження, визначає показники технічного рівня продукції та виконує інші роботи у сфері інженерної справи (за рівнем знань, умінь – магістр, спеціаліст);
- “Радіотехнік” – це робітник, який виконує певні роботи із виробництва, налагоджування та випробувань радіотехнічних засобів (як робітнича професія, може передбачати освітньо-кваліфікаційний рівень – “молодший спеціаліст” для вищого розряду після підвищення кваліфікації).

Такий самий підхід використовується, наприклад, у “Общероссийском классификаторе профессий рабочих должностей служащих и тарифных разрядов” (мовою оригіналу), де “радіотехніка” віднесено до розділу “Професії робітників”, а “конструктора” та “технолога” – до розділу “Посади службовців”. У Міжнародній системі класифікації занять (ISCO) міститься професійна назва роботи “Технік, телекомунікації і радіо” (код 3114) (угруповання “Техніки-електронщики і техніки з телекомунікацій”), “радіотехніки” у будь-якому вигляді відсутні, як і у проекті ISCO–08, який містить відповідне угруповання “Техніки у галузі електронної техніки (інженерії)”.

Отже, запропонований підхід щодо побудови нової професійної назви роботи “Радіотехнік-конструктор-технолог”є помилковим.

Звертаємо Вашу увагу, що згідно вимог Довідника професійних характеристик професій працівників (далі–ДКХП), випуск 1, у разі виконання працівником робіт, що належать до різних посад, трудовий договір укладається за згодою сторін за посадою, яку визнано основною. Основною вважається посада з найбільшим обсягом виконуваних робіт порівняно з іншими посадами (п.14). Водночас, при розробці посадової інструкції, вона може бути доповнена розділом “Взаємовідносини (зв’язки) за посадою”, в якому визначається коло основних взаємозв’язків працівника із співробітниками свого та інших структурних підрозділів тощо (п.7).

Чи можна віднести професію “Оформлювач вітрин, приміщень та будівель” до професій художніх промислів з урахуванням того, що вона віднесена до класу КП “Працівники з надання послуг у сфері мистецтва” ?

1. Національний класифікатор України «Класифікатор професій ДК 003:2010» (далі – КП) класифікує професійну назву роботи (професію) “Оформлювач вітрин, приміщень та будівель” таким чином :

- за кодом розділу 5 “Працівники сфери торгівлі та послуг”;
- за кодом підрозділу 53 “Працівники, що надають інші послуги юридичним та фізичним особам”;
- за кодом класу 531 “Працівники з надання послуг у сфері мистецтва”;
- за кодом підкласу 5312“Працівники, зайняті на декоративних, художніх (дизайнерських) допоміжних роботах у сфері мистецтва”.

Тобто, іншими словами, це працівник сфери надання декоративних художніх послуг юридичним та фізичним особам.

2. Зауважимо, що професійні назви робіт (професії), які належать до сфери (мовою оригіналу) “художніх промислів” містяться у КП у підрозділі 73 “Робітники в галузі точної механіки, ручних ремесел та друкування”. До цього підрозділу належать, наприклад, такі класифікаційні підкласи, як:

7321 Виробники керамічних виробів та гончарі;
7324 Розмалювальники скла, кераміки та подібних матеріалів;
7331 Ремісники з ручного оброблення дерева та подібних матеріалів;
7332 Ремісники з ручного оброблення тканини, шкіри та подібних матеріалів тощо.

Отже, класифікаційні угруповання сфери “художніх промислів” складаються, значною частиною, з професій ремісників та носять, як правило, “виробничий” характер.

Таким чином, за підходами вітчизняної професійно-класифікаційної сфери, професійну назву роботи (професію) “Оформлювач вітрин, приміщень та будівель” (код КП 5312) не слід відносити до професій сфери художніх промислів.

Класифікатор професій ДК 003:2010 містить професійну назву роботи «Водій навантажувача». Чи відповідає Класифікатору введена до штатного розпису назва посади «Водій автонавантажувача»? Працівник проводить підготовчі та заключні роботи для вантажно-розвантажувальних робіт, керує автонавантажувачем, використовує усі допоміжні обладнання під час проведення вантажно-розвантажувальних робіт, переміщення, укладку та укріплення вантажів в штабелі; бере участь у ремонті автонавантажувача, проводить його технічне обслуговування; приймає участь в прибиранні складів та території, закріпленою за дільницею експедиції.

Національний класифікатор України «Класифікатор професій ДК 003:2010» (далі – КП), дійсно, серед іншого, передбачає професійну назву роботи «Водій навантажувача» (код КП – 8334). Під час визначення відповідної назви та коду професії рекомендуємо звернути увагу на передбачені кваліфікаційними характеристиками типові завдання та обов’язки. Кваліфікаційна характеристика професії «Водій навантажувача» міститься в Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників (далі – ДКХП), випуск 1, розділ 2 «Професії робітників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» (Центр продуктивності, Краматорськ, 2005), який затверджено наказом Мінпраці України від 29.12.2004 р. за № 336. Відповідно до кваліфікаційної характеристики, до типових завдань та обов’язків належать:

керування тракторними навантажувачами й розвантажувачами, вагононавантажувачами та всіма спеціальними вантажозахоплювальними механізмами і пристроями під час навантаження;
керування акумуляторними навантажувачами та всіма спеціальними вантажозахоплювальними механізмами і пристроями під час навантаження, відвантаження, переміщення та укладання в штабелі різних вантажів;
проведення технічного обслуговування й поточного ремонту навантажувача і всіх його механізмів;
визначення несправностей у роботі навантажувача, його механізмів і усування їх;
встановлення й замінювання знімних вантажозахоплювальних пристроїв та механізмів;
участь у проведенні планово-запобіжного ремонту навантажувача і вантажозахоплювальних пристроїв та механізмів тощо.

Звертаємо увагу запитувача на те, що зазначені окремі функції у кваліфікаційній характеристиці диференціюються за розрядами, тобто належать до різних рівнів складності виконуваних робіт.

Зважаючи на те, що в ДКХП визначається перелік основних робіт, що притаманні тій або іншій професії, то деталізований перелік робочих обов’язків визначається робочими інструкціями, які розробляються безпосередньо на підприємстві, враховуючи конкретні завдання та обов’язки робітника, його права, відповідальність та інші професійні норми. Вимоги до розробки робочих інструкцій визначено у Загальних положеннях ДКХП.

Запитувачу слід звернути особливу увагу на структуру робочої інструкції. Вона повинна складатися з обов’язкових розділів: «Завдання та обов’язки», «Права» «Відповідальність», «Повинен знати» та «Кваліфікаційні вимоги». За необхідністю робоча інструкція може бути доповнена розділами: «Загальні положення», «Приклади робіт» та «Взаємовідносини (зв’язки) за професією».

Таким чином, узагальнюючи зазначене вище, пропонуємо запитувачу використовувати наявну в КП професійну назву роботи «Водій навантажувача» (8334).

* крім установ державної виконавчої влади
** «Общесоюзный классификатор – ОКПДТР» у 1987 передбачав біля 7 тис. професій
*** тут і далі мовою оригіналу

1 2 3 4